— На жаль, ні, платіж було скасовано двадцять три хвилини тому.
У залі стало помітно тихіше, навіть музика ніби приглушилася.
— Це якась помилка! — різко сказала свекруха. — Ми серйозні люди.
— Помилки немає, — спокійно продовжив менеджер. — Замовлення та депозит були оформлені на Наталю Сергіївну.
Ігор відчув, як холод пройшов по спині.
— Наталя? — перепитав він.
— Так, — кивнув менеджер, — вона була основним замовником і платником.
Гості перезирнулися, хтось тихо ахнув, хтось нахилився до сусіда.
— Вона… вона просто дружина, — розгублено сказала свекруха. — Вона не могла…
Менеджер акуратно поклав на стіл конверт:
— На її прохання я зобов’язаний передати вам документи, а зараз…
Ігор тремтячими пальцями відкрив конверт, усередині були копії договорів, банківські виписки, підписи, печатки. Він дивився і не розумів.
— А що це? — прошепотів він.
— Це документи, що підтверджують, — почав менеджер, — що депозит, оренда залу, обслуговування та частина інвестиційного пакету, пов’язаного з вашим бізнесом, оформлені на Наталю Сергіївну. Тиша стала глухою, гнітючою.
— Як частина бізнесу? — ледве чутно запитала свекруха.
— Повністю, — уточнив менеджер, — до сьогоднішнього дня.
Хтось упустив виделку, звук здався занадто гучним, але свекруха дивилася на папери як на щось нереальне.
— Вона ж із села…
Менеджер на секунду затримав погляд:
— Гроші не питають, звідки людина родом, вони просто працюють.
Ігор відчув, як реальність руйнується: все, що він вважав своїм, все, чим пишався, все, що сьогодні демонструвалося гостям.
— Де вона? — різко підвівся він. — Де Наталя?
