Нічого їм дивитися на вмираючу матір, та й якщо батьки дізнаються, приїдуть, у результаті вона і дітям, і їм усе зіпсує.
Все одно їй нічим не допоможеш, нехай насолоджуються життям, поки є така можливість. А з чоловіком усе йшло своєю чергою: поки дружина лежала тяжкохвора і майже нічого не їла, у Паші на стороні щосили розвивався роман. Він зрозумів, що знайшов свою жінку, і вже з нею плани на життя будував. Лариса недурна, здогадувалася, але нічого не говорила. Що вона може зробити, адже прикро, але йому далі треба буде жити.
Звісно, хотілося б, щоб про неї дбав, а не відразу до іншої в обійми кидався. Любов така, значить, була, і від цього було боляче. А якось чоловік зовсім нахабнів: привіз свою нову жінку у квартиру дружини. Дама, анітрохи не соромлячись присутності Лариси, нишпорила там, роздивлялася, задоволена така, наче мільйон виграла. Явно вже вважала, що квартира належить їй, а Лариса лише з сумом сказала: «Хоч би дочекалися мого кінця».
Але дівиця пригрозила пальчиком і заявила: «Ні, почекай, нам квартира потрібна, вирішимо з цим, потім і відлітай на свої небеса». Лариса ледве чутно промовила, що квартира дістанеться дітям і її батькам. Нахаба розсміялася в обличчя згасаючій жінці: «Діти нам не потрібні, а квартиру ми заберемо».
Сказала, якщо не хоче зайвих проблем, то нехай спокійно перепише квартиру, і на цьому все. Лариса, звісно, послала нахабу, а чоловік сказав, що дружині все одно доведеться квартиру йому подарувати — офіційно на нього оформити.
Вони все дізналися щодо діагнозу, жодних шансів немає, а у дітей є бабуся і дідусь, ось із ними й будуть жити. Чоловік забрав телефон, щоб дружина нікому не дзвонила, і незабаром вони покинули квартиру.
До свого жаху Лариса зрозуміла, що Паша вже все передбачив: приведуть нотаріуса, змусять її все підписати. На нещастя, через свою дурість вона раніше йому довіряла і сказала пароль від свого телефону. Потім прийшла свекруха, вона теж була задоволена і раділа, що невістка недовго мучитиметься, бо така хвороба швидко з’їдає людину.
Рита Яківна навіть готова була потерпіти дрібні незручності й доглядати за лежачою невісткою. Раз на день приходила, приносила кашу, особливо не балувала — мовляв, дієта. Так Лариса на свою голову невдало обрала чоловіка, невже тільки через квартиру на ній одружився, щоб від матері з’їхати? Не вірилося, що і свекруха настільки мерзенна особистість. Спитала в неї, чи в курсі вона планів Паші залишити дітей без квартири, адже у Рити Яківни самої є син, мала б розуміти невістку як мати…
