— А як? Вона-то сама по допомогу не звертається. Я намагався, але з власної ініціативи, оскільки сам постраждалий, — відповів Євген.
Аня знала його історію. Років десять тому, коли він був у літньому таборі, у нього вдома сталося нещастя. Повністю згоріла квартира, а мама безслідно зникла. Він намагався шукати її, але що міг хлопчик тринадцяти років? Її оголосили загиблою. Ну а від Женьки всі відмахувалися.
Його слова не заспокоїли, скоріше навпаки.
Анна вирішила, що, коли прояснить питання з чоловіком, допоможе цій жінці. Ось тільки як прояснити? Подумавши, вона прийняла рішення, що простежить після роботи за чоловіком. Вадим вранці говорив, що поїде на склад за товаром. Але, підходячи після зміни до будинку, вона побачила, що чоловік сідає в машину. Швидко зловивши таксі, поїхала слідом. Вадим звернув до житлового комплексу, вийшов і, відкривши двері своїм ключем, зник у під’їзді.
Відпустивши таксі, Анна чекала цілу годину, не зводячи очей із дверей. Нарешті Вадим вийшов. І не один, а разом із Заріною Вікторівною. І поводилися вони зовсім не як товариші по роботі. Анна по-хазяйськи поправила йому комір, взяла під руку, а він ніжно поцілував її в щоку.
Приголомшена зрадою, Анна вирушила додому. В те, що Вадим настільки «не той», повірити було важко. Ще важче було знайти відповіді на всі численні запитання.
Вдома, не знаючи, що робити і де шукати відповіді, Анна почала перебирати речі чоловіка — раптом і там виявиться якийсь натяк. І знайшла коробку з його інструментами, а в ній зв’язку ключів і бирку з адресою та підписом: «Бєлова Інга Володимирівна». Це було ім’я матері Вадима, яку вона бачила лише раз, на весіллі.
Більше свекруха до них не приїжджала. Жила, за запевненнями чоловіка, в іншому місті, хворіла. Але адреса ж була місцева.
«Так, напевно, варто з’їздити, може, з нею вдасться про щось поговорити», — вирішила Анна і поїхала.
Відчиняти двері знайденим ключем вона не наважилася, тож подзвонила. Тиша. Після третього дзвінка відчинилися двері сусідньої квартири. Звідти визирнула цікава стареча фізіономія.
— А ви до кого це? Мешканці поїхали на курорт кудись, — повідомила вона.
— Інга Володимирівна? — запитала Анна.
— О, схаменулася! Ця вже померла три роки як.
— А квартиру її здає племінник якийсь? Звідки взявся? Каже, що племінник… Ну, а як на мене, хмир якийсь.
— А син її?
