— Нова здогадка стиснула серце Міри крижаною рукою. Роман серйозно хворий. — У тебе що, діагноз якийсь важкий? І ти це від мене приховував?
— Ні, — Роман похитав головою. — Я-то якраз абсолютно здоровий. Нещодавно пройшов повне обстеження перед важливою процедурою. Я не розповів тобі про все відразу тільки тому, що… що ти ось так ось останнім часом на все реагуєш. Ти занадто тривожна і вразлива зараз. Я просто тебе беріг.
— Та розкажи ж швидше, що відбувається, — почала благати Міра. Серце її калатало так, що того й гляди з грудей вискочить.
І Роман розповів. З Іриною вони майже не спілкувалися після того, як той переїхав до стлиці. Ні їй, ні йому просто ніколи було. Але в соцмережах вони дружили, листувалися іноді. Друзями і навіть приятелями їх було назвати складно, але цих двох пов’язувало спільне непросте дитинство. Вони колись підтримували одне одного, були єдиною опорою одне для одного. Таке просто так не зникає. Роман знав, що Ірина здобула освіту, влаштувалася на роботу, вийшла заміж. Потім один за одним у неї з’явилися діти: дві дівчинки і хлопчик. Ніби як жила Ірина цілком собі щасливо. Оріхівськ подобався їй куди більше рідного Ольховика. Так само, як і Роман, вона не любила повертатися на малу батьківщину. Але іноді доводилося, все ж там у неї залишилося багато родичів.
Спілкування Ірини та Романа багато років зводилося лише до взаємного привітання зі святами та обміну якимись найважливішими новинами. А пів року тому… Пів року тому Ірина звернулася до нього з проханням. Це був справжній крик про допомогу. На їхню сім’ю обрушилася велика біда, і вона писала всім і кожному, хто був у неї в контактах, щоб збільшити шанси на щасливий результат.
У Ірини захворіла дитина. Довгоочікуваний молодший син, улюбленець усієї їхньої родини. Яскравий, сонячний хлопчисько з каштановими кучерями і величезними зеленими очима. Хлопчик почав часто хворіти, у нього геть зник апетит. Завжди життєрадісна й енергійна дитина тепер швидко втомлювалася і втратила інтерес до всіх занять, які його раніше так захоплювали. Почалися обстеження. Лікарі довго не могли поставити правильний діагноз, а коли все ж знайшли, у чому причина, то легше не стало. Зовсім навпаки, бо це був практично вирок…
