🏭Давайте говорити відверто: переїзд бізнесу під час війни — це не “стратегічне розширення”. Це евакуація. Це коли ти розумієш, що твій цех у Харкові чи Запоріжжі — це мішень, а логістика через східний кордон мертва.
Але паніка — поганий радник. Перша хвиля хаотичної релокації, коли підприємці вивозили верстати в “нікуди”, просто в чисте поле під Тернополем, вже минула. Зараз настав час прагматизму. Релокація бізнесу сьогодні — це математика. Де дешевша оренда? Де не вимикають світло (або хоча б рідше)? Де є люди, готові працювати руками, а не тільки IT-фахівці з ноутбуками в кав’ярнях?
У цьому лонгріді ми не будемо цитувати прес-релізи міністерств. Ми пройдемося по реальних болях: від “золотої” оренди у Львові до “тихої гавані” в Закарпатті. Ми розберемо, як Укрзалізниця може перевезти ваш завод майже безкоштовно (і які там є “але”), і чому Індустріальний парк — це не просто модне слово, а спосіб не платити податки легально.
Частина 1. Державна програма: Що дають і як взяти?
Держава розуміє: якщо бізнес зупиниться, економіка впаде. Тому програма релокації працює, хоч і зі скрипом.
📦 Хто може отримати допомогу: Будь-яке підприємство, яке знаходиться в зоні бойових дій або під загрозою обстрілів. Пріоритет — виробництво, агросектор, медицина. Але кав’ярні теж перевозять, якщо ви наполегливі.
Що пропонують:
- Логістика: Укрзалізниця та Укрпошта допомагають перевезти обладнання. Часто — безкоштовно або за пільговим тарифом.
- Підбір локації: Місцеві адміністрації на Заході мають бази вільних площ (комунальних та приватних).
Як податися: Все починається з заявки на платформі Prozorro.Продажі у спеціальному розділі релокації. Ваша заявка потрапляє в базу, і з вами зв’язуються менеджери Мінекономіки.
💡 Порада від Lessonia:
Не чекайте, поки чиновник знайде вам ідеальний цех. База Фонду держмайна часто застаріла. Найкраща стратегія — подати заявку на перевезення (щоб отримати логістику), а приміщення шукати самому через ріелторів або OLX Нерухомість. Коли у вас на руках буде договір оренди, держава охочіше допоможе з транспортом.
Частина 2. Битва регіонів: Львів, Ужгород чи Чернівці?
Куди їхати? Це головне питання. “Західна Україна” — це не моноліт. Кожна область має свою специфіку, ціни та ризики.
🦁 Львів та область: Дорого і Багато
- Плюси: Логістичний хаб №1. Близькість до Польщі (кордон поруч). Розвинена інфраструктура, багато складів класу А.
- Мінуси: Ціни. Оренда складу тут коштує як у Києві до війни, а іноді й дорожче. Житло для співробітників — космос. Величезна конкуренція за кадри.
- Вердикт: Для тих, кому критично важливий експорт і швидка логістика до ЄС.
🍇 Закарпаття (Ужгород, Мукачево): Безпечний бункер
- Плюси: Найбезпечніший регіон (гори закривають). Немає комендантської години (або вона м’яка). Близькість до 4 кордонів (Словаччина, Угорщина, Румунія).
- Мінуси: Дуже мало вільних промислових площ. Вузькі дороги (фурам важко в горах). Ринок праці обмежений.
- Вердикт: Для тих, хто боїться прильотів і має невелике, компактне виробництво.
⛰️ Івано-Франківськ та Тернопіль: Золота середина
- Плюси: Оренда дешевша, ніж у Львові на 30-40%. Більше вільних рук. Спокійніше життя.
- Мінуси: Логістика трохи довша. Менше складів європейського рівня.
- Вердикт: Оптимально для середнього бізнесу, швейних цехів, харчової промисловості.
🧱 Чернівці: Брама на Південь
- Плюси: Прямий вихід на Румунію та порти (Констанца). Це важливо, якщо польський кордон заблокований.
- Мінуси: Складна логістика через гори або Молдову.
- Вердикт: Для експортерів зерна, деревини та тих, хто орієнтується на Балкани.
Частина 3. Індустріальні парки: Податковий рай чи маркетинговий хід?
Ви чули про них. Це спеціальні зони, де є комунікації (світло, вода, газ) і пільги. Релокація бізнесу в індустріальний парк може зекономити вам мільйони.
🏭 Що дає статус резидента парку:
- 0% податку на прибуток на 10 років (якщо ви реінвестуєте кошти в розвиток).
- Звільнення від ПДВ на імпорт нового обладнання.
- Звільнення від мита на це ж обладнання.
- Іноді — пільги на податок на землю.
Де шукати: В Україні зареєстровано понад 60 парків, але реально працюють одиниці.
- Львів: “Sparrow Park Lviv”, “М10 Lviv Industrial Park”.
- Біла Церква: (Центр, але далеко від фронту) — один з найуспішніших кейсів.
- Закарпаття: “Соломоново” (біля заводу “Єврокар”).
- Вінниця: “ВінІндастрі”.
Перевірити актуальний перелік можна в Реєстрі індустріальних парків на сайті Мінекономіки.
💡 Порада від Lessonia:
Перш ніж підписувати договір з парком, запитайте про потужність електромережі. Часто на папері “все є”, а по факту трансформатор старий, і вам дадуть лише 50 кВт замість потрібних 500. Вимагайте ТУ (технічні умови) на приєднання ще до заїзду.
Частина 4. Кадри вирішують все: Кого наймати?
Ви перевезли верстати. А хто за ними стане? Це найболючіша проблема. Чоловіки — на фронті або ховаються. Місцеві часто зайняті на заробітках в Європі (хоча кордони закриті, багато хто виїхав раніше).
👥 Стратегія виживання:
- Релокація своїх: Запропонуйте ключовим співробітникам переїзд. Оплатіть житло на перші 2-3 місяці. Втратити головного інженера дорожче, ніж зняти йому квартиру в Стрию.
- ВПО (Переселенці): Це наймотивованіша категорія. Вони втратили все і готові працювати. Шукайте їх через місцеві Центри зайнятості. За працевлаштування ВПО держава дає компенсацію (6700 грн за кожного на перші місяці).
- Жінки: Перенавчайте жінок на “чоловічі” спеціальності. Водій навантажувача, оператор ЧПУ — це вже не суто чоловіча робота. Це нова реальність.
Використовуйте Work.ua та місцеві Telegram-канали для пошуку. В маленьких містах Заходу найкраще працює “сарафанне радіо” та Facebook-групи типу “Оголошення Коломия”.
Частина 5. Логістика: Черги на кордоні та “єЧерга”
Якщо ви експортер, релокація бізнесу на Захід — це спроба стати ближче до “хвіртки” в Європу. Але ця хвіртка часто зачинена страйками польських фермерів або просто перевантажена.
🚛 Що треба знати:
- єЧерга: Тепер не треба стояти фізично в полі тиждень. Ви реєструєте фуру в системі єЧерга і чекаєте повідомлення. Це дозволяє планувати завантаження складу.
- Залізниця: Укрзалізниця запускає контрейлерні поїзди (фура заїжджає на платформу поїзда і їде через кордон). Це обхід черг.
- Склади “сухого порту”: У Тернополі та Львові відкриваються логістичні хаби, які працюють як перевалочні пункти. Ви везете туди, а далі — проблема логіста.
Не зациклюйтеся на польському кордоні (Краківець, Ягодин). Дивіться на менш завантажені переходи з Румунією (Порубне) або Угорщиною (Чоп), якщо ваша логістика дозволяє зробити “гак”.
Висновок: Адаптуйся або помри
Релокація бізнесу — це стрес-тест, який проходять не всі. Багато хто повертається назад, бо “там дорого, а тут дім”. Але ті, хто закріпився на новому місці, отримують подвійну стійкість: вони мають виробництво в безпеці і зберігають ринки збуту.
Не шукайте ідеального місця — його не існує. У Львові дорого, в горах складно з дорогами, у Франківську мало складів. Шукайте компроміс, який дозволить вашому бізнесу дихати. І пам’ятайте: кожен перевезений верстат — це збережені робочі місця і податки, які зараз як повітря потрібні країні.
Lessonia бажає вам легкого переїзду і швидкого запуску на новому місці! 🏗️🇺🇦
