Звісно, він пішов би на весілля друга в будь-якому разі, це було жартівливе запитання. У день весілля Денис з’явився за призначеною адресою рано вранці, допоміг гостям прикрасити машини стрічками та кульками.
І ось, нарешті, кортеж із вбрання автомобілів рушив за нареченою. Їхати було недалеко, Оксана жила в сусідньому дворі. Біля її під’їзду, двері якого були прикрашені кульками та яскравими плакатами, уже товпився народ. Нареченого та його друзів чекали. Але як же без традиційного викупу? Тоді всі весілля проходили за одним сценарієм. Хлопці з цікавістю роздивлялися подружок нареченої.
Симпатичні дівчата, веселі, галасливі, енергійні, ошатні такі. Серед них була і вона, Карина. Правда, тоді Денис ще не знав її імені. Висока, струнка. Темне блискуче волосся вільно струмує по плечах. Воно не зафіксоване лаком із блискітками в «залізобетонну» зачіску, як у інших дівчат. Просте світле платтячко красиво облягає витончену фігурку. На обличчі мінімум косметики.
Величезні темні очі, чорні брови розльотом, витончений вигин губ. Денис дуже скоро зрозумів, що не слухає нікого і зовсім не бере участі в конкурсах. Він невідривно стежив за цією дівчиною, милувався її граціозними, витонченими рухами. Прекрасна незнайомка була дуже стриманою. Вона не виглядала тихонею чи скромницею, зовсім ні.
Дівчина трималася з природним благородством. Іноді хлопець ловив її посмішку — прекрасну, сяючу, чудову. Час від часу вона осявала красиве обличчя подружки нареченої. Денис сподівався, що свідком виявиться саме вона, ця чарівна, неземна, невимовно прекрасна дівчина. Тоді в нього з’явиться можливість заговорити з нею, познайомитися ближче, адже вони весь час будуть поруч.
Денису дуже цього хотілося, на нього раптом знову напало давно забуте збентеження. Навряд чи він наважиться підійти до неї, заговорити з цією красунею. Якщо вона свідок, тоді так, нагода випаде сама собою, а інакше… Надії хлопця не справдилися. Коли друзі нареченого прорвалися у квартиру, гідно витримавши всі випробування, з’ясувалося, що свідок — Оленка. Денис знав її.
Кілька разів вони відпочивали в одній компанії. Галаслива, напориста, велика, завжди яскраво нафарбована і впевнена у власній неперевершеності.
— Ну що, ми сьогодні весь вечір на арені? — підмигнула вона Денису. Той розсіяно кивнув. Він відчував розчарування і… надію. Усе ж прекрасна незнайомка буде поруч із ним довгий час. Він знайде спосіб поговорити з нею.
Потім була урочиста церемонія в РАЦСі. Після — традиційна поїздка з фотографом пам’ятними місцями міста. Денис перебував в одній машині з молодятами і свідком — Оленкою, як і належить. А Карина… Денис уже знав ім’я цієї прекрасної дівчини, чув, як до неї зверталися подруги. Карина стала пасажиркою Кирила, їхнього з Льохою колишнього одногрупника, якому батьки на закінчення університету подарували дорогу іномарку.
Денис бачив, як Кирило дивиться на Карину. Уважно, зацікавлено, захоплено. То шампанське їй наллє, то хусткою лавку протре, щоб вона сіла. Увесь час поруч в’ється. Денис відчайдушно заздрив Кирилу. Хотів би він теж бути ближче до цієї красуні. Після всі вирушили в орендовану їдальню. На вході молодих зустрічали батьки та інші дорослі гості. Ціла юрба.
У справу вступила тамада, огрядна жінка з гучним голосом, що нагадувала хвацьку козачку. Пісні, танці, конкурси. Денис справно грав роль зразкового свідка. Оленка весь час крутилася поруч. У міру того, як вона спустошувала фужери з шампанським, дівчина ставала дедалі веселішою і відвертішою. Вона притискалася до Дениса, натякала на продовження вечора у неї вдома.
Там якраз зараз нікого немає, бо батьки на дачі. Денис відбивався як міг, при цьому, як завжди, діяв акуратно, щоб не образити дівчину, не поставити її в незручне становище. Але Оленка йому заважала, дуже заважала. Постійно крутилася поруч, не давала підійти к Карині. Та танцювала з Кирилом. Він дивився на неї закоханими очима, щось говорив їй напівголосно.
Карина… видно було, що їй, звичайно ж, приємна така увага, але у вир із головою вона не кидалася і періодично легко відсторонювалася від Кирила. Денис із задоволенням відзначав такі моменти. А потім Кирило раптом поїхав, пояснив Льосі, що щось там у нього вдома сталося. Чи то трубу прорвало, чи то сусіди їх почали заливати, а сестра молодша одна, не знає, що робити.
Денис вважав це знаком долі. Карина недовго залишалася без кавалера. Дуже скоро Денис помітив, що на юну красуню накинув оком якийсь лисуватий повний чоловік років сорока, заможний, судячи з того, як він був одягнений. Чоловік щось розповідав дівчині, не звертаючи уваги на те, що Карині це явно було неприємно і нецікаво. Грубо і якось дуже вже по-хазяйськи хапав її руками.
Вона тут же відсторонювалася, просила цю людину відчепитися. Але куди там? Напевно, Карина могла б заліпити нахабному шанувальнику ляпаса або голосно попросити про допомогу, але… Денис не хотів би стати причиною скандального інциденту, тому і не привертав увагу. Денису здавалося, що він дуже добре розуміє почуття і думки Карини.
Ніхто навколо не помічав того, що відбувається, тільки Денис, який весь вечір не зводив з Карини очей, звичайно ж, усе бачив. Заграла повільна композиція. Оленка тут же схопила Дениса за руку, щоб тягнути його на танцпол, але хлопець м’яко відчепив руку Оленки від своєї.
— Наступного разу, — посміхнувся він розчарованій дівчині.
Зараз Денис поспішав на допомогу Карині, бо цей дорослий тип мало не силоміць рвонув дівчину з місця, щоб витягнути її на танцпол.
— Карино, ти обіцяла мені танець? — з посмішкою промовив Денис, порівнявшись із парочкою.
Дівчина поглянула на хлопця спочатку зі здивуванням, потім в її очах мелькнуло розуміння.
— Вибачте, — звернулася Карина до нахабного чоловіка. — Ваш танець наступний. Тут на мене черга, виявляється. Я ж і правда йому танець обіцяла.
Невдалий кавалер з роздратуванням глянув на Дениса.
— Ну, раз обіцяла… Тільки після танцю з цим заморишем ти моя, — оскалився чоловік і відпустив дівчину.
— Дякую, — посміхнулася Карина Денису. — Послати б цього придурка подалі. Але він Оксанин дядько, не хочеться скандалу на її весіллі. Вона ж хороша подруга і заслуговує на ідеальне свято.
— Надокучливий тип, — погодився Денис. — Я помітив, як він тобі спокою не дає, ось і вирішив допомогти.
— Ти просто як лицар, — посміхнулася Карина.
— Ну, а ти справжня принцеса, — відповів Денис.
— Ти навіть не уявляєш, як далеко від істини, — тихо промовила дівчина.
Денис у танці вів партнерку до виходу. Карині необхідно покинути цей зал хоча б на час, інакше чоловік, який поклав на неї око, не відступиться. Наміри в нього, судячи з усього, найсерйозніші. Хлопець дійсно відчував себе рятівником Карини.
Вона була йому щиро вдячна. Чудове відчуття! Яка ж вона… Зблизька Карина виявилася ще більш привабливою і красивою, і при цьому такою простою і природною. Денис відчував під своєю долонею її тонку талію і боявся притиснути дівчину до себе сильніше, раптом вона визнає це недоречним. Тоді чим він в її очах буде кращим за цього лисого товстуна, що уважно стежить за їхньою парою з-за столу?
