Два роки пролетіли як один день. Ніка вже навчалася на останньому курсі, Марк теж закінчував свій технікум. Скоро вони обоє стануть фахівцями, зможуть влаштуватися на роботу, і вже тоді нарешті не потрібно буде економити на найнеобхіднішому. Може, навіть на море вдасться поїхати, це було б чудово. Але одного разу, лютневого ранку, Ніка зрозуміла, що чекає дитину.
Звичайно, вони з Марком поки що не планували дітей. Куди їм? Самі ще на ноги не стали, ледве перебиваються. Але незапланована вагітність — не винятковий випадок, таке відбувається досить часто. Ніка не перша й не остання, справляються ж люди якось. І все ж дівчина злякалася, у неї навіть піт на спині виступив, коли вона роздивлялася тест із двома смужками.
Як відреагує Марк? Швидше за все, теж злякається спочатку. Але він же такий весь спритний, такий бувалий, хлопець точно не розгубиться. Він скаже, що все буде добре, підтримає, як завжди, посміхнеться своєю фірмовою білозубою посмішкою, і Ніка відразу відчує спокій. Тільки ось реакція Марка виявилася зовсім іншою.
«Дитина?» — хлопець навіть відсахнувся від Ніки, почувши новину. «Яка ще дитина, ти впевнена?» Ніка кивнула: «Впевнена. Два тести позитивними виявилися». «Це так невчасно, ти ж розумієш?» — сказав він. Звичайно, вона все прекрасно розуміла, але що робити, якщо ця маленька людина вже живе в неї під серцем? Дівчина відчувала розчарування й образу, їй здавалося, що реакція Марка буде зовсім іншою.
«Грошей на переривання тепер десь брати треба», — розмірковував ніби сам із собою хлопець. «У Льохи, чи що, позичити?» Почувши страшне слово, Ніка стрепенулася: «Про що ти говориш?». Дівчина інстинктивно схопилася за свій поки ще абсолютно плаский живіт, ніби захищаючи його. Про таке вона навіть і не думала.
«Ніко…» — Марк узяв себе в руки й заговорив ніжним, але при цьому твердим голосом. «Ти ж розумієш, що ми зараз не в тому становищі, щоб ставати батьками? Що ми можемо дати цьому малюкові? Самі перебиваємося з хліба на воду». Ніка заперечила: «Ми вже майже отримали свої дипломи. Ти можеш піти працювати на будівництво, я буду отримувати декретні виплати, впораємося».
Ніка думала, що це Марк буде її заспокоювати й говорити ці самі слова, але так вийшло, що їй довелося брати ініціативу у власні руки. Новина про дитину зовсім вибила Марка з колії. Звичайно ж, йому потім буде соромно за свої малодушні фрази. Нічого, Ніка ніколи не дорікне йому за них, хоча це, звичайно, і дуже прикро чути.
Марк знову і знову переконував Ніку в тому, що вони не можуть залишити малюка, малював гнітючі картини майбутнього, говорив, що ще не готовий до такої відповідальності. І дівчина… вона раптом у якийсь момент піддалася вмовлянням. Він правий у всьому: у них немає грошей, вони ще навіть не довчилися. У маленькій однокімнатній квартирі їм тісно і вдвох, а тут ще й дитина.
На малюка потрібно багато коштів: підгузки, ліки, одяг, з якого немовлята виростають із шаленою швидкістю. А вона, Ніка, ще довгий час не зможе працювати. Коли дитина підросте й піде в садок, такий фахівець без досвіду нікому не потрібен буде, і доведеться їй, закинувши диплом на полицю, працювати прибиральницею або касиром у супермаркеті. Марк у всьому правий.
«Хіба ми про таке майбутнє мріяли?» — запитував Марк. «Ти варта більшого». «Напевно, мені дійсно потрібно до лікаря», — сумно зітхнула Ніка. Після ретельної обробки талановитого маніпулятора Марка вона не бачила тоді іншого виходу. Вплив хлопця подіяв, він домігся свого. «Розумниця», — засяяв Марк. «А дитина… вона ще буде в нас, не переживай, через кілька років. І ми дамо їй усе — красивий одяг, іграшки, власну кімнату. Але зараз ніяк не можна, не час».
Ніка того ж дня зателефонувала в клініку і записалася на процедуру. Тоді вона перебувала у відчайдушному становищі і вважала, що все робить правильно. Вранці дівчина вирушила в лікарню з важким серцем. У сумці в неї лежало все необхідне: речі, які їй сказали взяти з собою — капці, халат, пелюшка. Ніці доведеться провести в лікарні цілий день, її відпустять додому тільки надвечір. І то, якщо все буде добре.
У приймальному покої була черга. Ніка сіла в кутку на кушетку і почала від нічого робити роздивлятися людей. Її колотило, дівчина ледь стримувала тремтіння. Як би їй хотілося, щоб зараз поруч був Марк, тримав за руку, гладив по спині, запевняв, що все буде добре. Але він вирушив на черговий підробіток, і це правильно. Їм же потрібні гроші, тим більше що цього місяця довелося віддати велику суму за цю ось саму процедуру.
Поруч із Нікою присіла жінка років сорока: доглянута, красива, дорого і зі смаком одягнена. Вишуканий манікюр, модна стрижка — Ніка подумала, що хотіла б через двадцять років виглядати так само. Тільки от очі цієї жінки були дуже вже сумні. До жінки підійшов чоловік, напевно, її чоловік; відразу видно — заможна пара.
«Все, я оформив документи, скоро тебе покличуть», — він поклав руку на плече своєї супутниці. «Все буде добре». Ніка чомусь одразу вирішила, що ця жінка теж хоче позбутися небажаної вагітності. Її чоловік говорив ті самі слова, що й Марк. «Все буде добре». Заспокоює. Дійсно, навіщо їм, людям у віці, немовля? Напевно, випадковість.
«Та що може бути добре?» — сусідка Ніки звела очі на чоловіка. «Що може бути хорошого у всій цій ситуації? Одинадцяте ЕКЗ. П’ята завмерла вагітність. Знову ці болючі процедури, лікування, відновлення. І потім по новій». Видно було, що жінка перебуває на межі нервового зриву. В очах її супутника було стільки болю, стільки співчуття.
Він не знав, чим допомогти дружині і що відповісти на її слова, і тому просто обійняв її. «Якою ж я дурепою була. Злякалася тоді, що не впораюся. Школу ще тільки закінчувала. Попереду університет, кар’єра…» — жінка майже шепотіла. «Але ж моєму синові було б тепер двадцять чотири роки. Я знала, що це був хлопчик, одразу відчула. А тепер? Тепер ось розплачуюся за ту помилку все життя. Так мені й треба. Правильно, що мені не дають більше дітей. Це покарання».
Чоловік продовжував мовчки заспокоювати дружину, гладив жінку по спині, по волоссю, стискав її долоні у своїх руках. Потрібних слів, як видно, він підібрати не міг. Ніка подивилася на цю дорослу пару, широко розкривши очі. Вона все зрозуміла з їхнього короткого діалогу. Колись давно, будучи старшокласницею, ця жінка зробила переривання вагітності, і тепер через його наслідки не може мати дітей…
