Він чомусь відчував, що ця ідея — не найкраща. Взагалі те, як він вчинив зі своєю колишньою нареченою, зовсім його не прикрашало.
Владислав вірив у закон бумеранга: якщо він так вчинив з нею, то, швидше за все, з ним колись вчинять схожим чином. Якщо він пов’яже своє життя з Інесою, то йому цього бумеранга вистачить до кінця життя. Він чудово розумів, що спокійного життя йому чекати не доведеться, але він так сильно кохав її, що готовий був пробачити їй усе на світі. Коли він тільки з нею познайомився, то навіть не думав, що покине Аріну заради неї. Він думав, що все це миттєве захоплення, що все досить швидко закінчиться і йому не доведеться навіть змінювати звичний уклад.
Але Інеса наче зачарувала його, і він більше не міг опиратися її чарам.
— Яка ти в мене підступна! — сказав Владислав, усміхаючись.
— Таких підступних дівчаток треба карати! Увечері покараєш, у мене примірка сукні! — проворкотіла Інеса, ледь усміхнувшись.
Вона встала й пішла одягатися, а він проводжав поглядом її гарний силует. Він багато чого зараз віддав би, щоб примірка сукні відклалася на невизначений термін.
Останнім часом, чим ближче підходив час весілля, тим більше він думав про те, що одружуватися їм не варто. Друзі постійно казали йому, що він обрав зовсім не ту жінку, і він дедалі частіше думав, що вони мають рацію. Інеса була дуже гарною, але при цьому налагодити з нею спільне життя здавалося практично неможливим. В Інеси існувала лише одна правильна думка — її власна, а всі інші просто тьмяніли на цьому тлі.
Але він чомусь по-дурному сподівався, що все зміниться, коли вони нарешті одружаться. Може, у неї виникне якесь бажання, яке пробудить у ній прагнення догоджати чоловікові? Може, вона завагітніє і стане більш поступливою? Він не знав, яким чином, але свято вірив, що рано чи пізно вона зможе змінитися заради нього. Коли Аріна отримала запрошення на весілля, вона сиділа в кафе з людиною, з якою обговорювала робочі питання.
Вона напружилася, погляд її змінився. Єгор, який сидів навпроти, одразу зрозумів: ні про що хороше в цьому листі не йдеться. Він подивився на неї, і вона зрозуміла, що просто мусить поділитися з ним.
— Мій колишній наречений, який одружується з моєю колишньою найкращою подругою, запрошує мене на весілля. Надіслали мені запрошення «плюс один». Мабуть, хочуть, щоб я прийшла й ридала там, — сказала вона, відклавши телефон.
Він побачив, що це запрошення зачепило її за живе. Аріна закусила губу, подивилася у вікно, і думки її одразу відключилися від роботи.
— А давай разом підемо на їхнє весілля, — запропонував Єгор, широко усміхнувшись…
